9 Серпня, 2022 2:57 pm

Львів. Автобус… “Сиш, карочє, я тє базарю, ета всьо чьос, ну в натурє, нєту здєсь нацuков. Нормально…” Тут я вже не витримую…

Львів. Автобус… “Сиш, карочє, я тє базарю, ета всьо чьос, ну в натурє, нєту здєсь нациков. Нормально, нікто тєбя, сука, нє єб*т… Нє, ну может і єсть дєбіли какіє-то, ну там еті, нацианально азабочєниє, да?, но я іх нігдє нє віжу, відать мало такіх… Мнє тут нармально”.

Озираюся: бачу хлопця, якому на вигляд і 18 дати складно – може десь 17.
Поряд з ним – двоє підлітків – хлопець і дівчина, – і двоє дорослих.
Через кілька хвилин:

– А кто нам наши квартіри, которих уже нєт, вєрньот? – питає дівчина.
– Зєлєнскій – па-любому. Чувак базаріл. За базар надо атвєчать.
– Сиш, Коля, а єслі запі*здітся, шо тада? – продовжує Коліна трохи молодша сестра (скоріш за все).

– Та ето ващє будєт такоє, шо єму і нє снілось – на бутилку пасадім, п*зда єму, єслі шо…
– Слухайте, ну припиніть уже. Гидко ж це чути. Вуха в’януть, чесне слово, – втручається старша пані.

– Бля, бабушка, ми тєбя нє трогаєм, і ти от нас от’єбісь.
– Послухайте: або поводьтеся нормально, або вийдіть з автобуса, – доводиться втрутитись мені.
– О, ачкарік, бля, гєрой. Ти сматрі. Давай вмєстє с нім вийдєм, поговорім?
– Ладно, бля, давай в натурє тіхо будєм, а ти ми уже даже мєня за*балі…

Їхні старші – батьки, чи родичі, – просто собі говорять про щось своє, навіть уваги не звертають.

Зрозумійте мене правильно: я жодним чином не проти переселенців, і навіть не можу сказати, що не маю співчуття до цих (так, і конкретно цих – теж маю) людей, які фактично опинилися на вулиці, але я завжди був, є, і буду проти бидлячої поведінки!

Вважаю, що у переселенців є два варіанти:

1. Цивілізований – поважати місцевих з їхніми звичаями і неписаними правилами (зокрема, дуже бажано в публічному просторі використовувати українську мову, не галасувати в транспорті (тут так не прийнято!), не пиячити на вулиці, не бикувати з незнайомими, і тим більше, не матюкатись в громадських місцях, як десь у спальних районах зросійщених міст, – тут це абсолютно поза нормою… І може саме тому ми й далі від Росії… Не лише через географію) і підлаштовуватися (як довелось би це робити в умовній Португалії). Цей шлях обирає багато-хто, але, на жаль, далеко не всі.

2. Поганий – відмовитися від вищезгаданого, і йти за російським кораблем…

Serhii Bryhar

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.